Йому снилась мила Україна ( 150-річчя з дня народження Агатангела Кримського)

2021-01-11

Агатангел Юхимович Кримський незвичайний і водночас закономірний у житті української нації. Один з найбільших поліглотів, за підрахунками науковців знав від 60 до 100 мов світу. Недарма Кримського називають академією східнознавства, слов'янознавства й українознавства. Він - автор понад 1000 праць з різних галузей гуманітарних знань: історії, літератури, мови, фольклору, театру. Це був великий ерудит, який працював у галузі східнозназнавства. У "Трудах по востоковедению", що їх видав Лазаревський інститут східних мов, 20 томів наукових праць А.Кримського. Учений доробок академіка налічує 879 наукових праць (статті, монографії, рецензії, повідомлення), 164 оригінальні твори з його перекладами.

Але й цим коло його діяльності не обмежувалося. Агатангел Юхимович був ще й великим етнографом і фольклористом. Багато уваги приділяв вивченню української мови та літератури. Є автором праць "Українська граматика, лексикологія", "Нариси з історії української мови", "Український правопис" . Редактор першого тому "Академічного словника" (1924). У доробку вченого є і шкільні підручники з української мови.

Кримський залишив свій слід і в літературі, оскільки мав надзвичайно багату уяву та фантазію. Його перу належать багато поетичних творів, які увійшли до збірки "Пальмове гілля", оповідання "Повістки й екскізи з українського життя", роман "Андрій Лаговський", "Виривки з мемуарів одного старого гріховоди" та ін.

Наукова спадщина ще не вивчена, навіть не все з написаного Кримським опубліковано. Він написав таку кількість наукових праць, що лише перелік їх викликає подив.

На основі грецьких, латинських, вірменських, слов'янських, арабських, іранських, азербайджанських джерел вчений написав докладну історію хазар і довів, що це був культурний народ - "Історія арабів", "Історія Туреччини", "Арабська література", "Історія Аравії", "Історія мусульманства", "Історія Персії", "Мусульманство і його майбутнє" та інші, підручники перської, турецької і ефіопської мов були гігантським внеском Кримського у сходознавство. Дві найостанніші його великі роботи стосувалися сучасних семітських народів, перший і другий том вміщують понад 2000 сторінок.

Праці А.Ю.Кримського високо цінувалися ще за життя вченого. Так, сербський професор Белградського університету Фечим Вар'яктарович працю Кримського "Перський театр, звідки він взявся і як розвивався"(1925) назвав "найдокладнішою книгою". Ці збірки довгий час були посібником для студентів сходознавчих вузів.

Як бачимо, Агатангел Кримський був унікальною людиною з феноменальною пам'яттю та інтелектуальним потенціалом, зробивши надзвичайно великий внесок у розвиток філологічної науки.

Такого генія світу дав 15 січня 1871 року наш Володимир-Волинський. Ім'я Кримського міститься у затвердженому XVI сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО переліку видатних діячів світу. Інститут сходознавства НАН України та Володимир-Волинський педагогічний коледж носить ім'я Агатангела Кримського. Встановлено обласну премію ім.А.Кримського за досягнення в галузі художньої літератури. Першим Лауреатом премії став Йосип Струцюк - волинський письменник.

Життя Агатангела Кримського скінчилося трагічно. Чи міг знати уславлений вчений, одержуючи на своє 70-річчя високий орден Червоного прапора, оголосивши "гордістю радянської науки", що невдовзі тремтячою рукою він виведе підпис "академік-орденоносець" А.Кримський на анкеті арештованого в стінах Народного Комісаріату державної безпеки УРСР.

У цьому документі читаємо: "Кримський був ідеологом українського націоналізму і впродовж ряду літ очолював антирадянське націоналістичне підпілля..."

Немічний, поважного віку академік категорично заперечив обвинувачування. Хворого, напівсліпого вивезли в Казахстан і кинули за грати. Справу припинили і здали до архіву у зв'язку зі смертю вченого. Агатангел Кримський пішов з життя (25 січня 1942 року) в кустанайській в'язниці, до останнього подиху тримаючи у руках книжку, це був твір Житецького про Пересопницьке Євангеліє, який лінгвіст сховав під час арешту, серед одежі.

Так, обірвалось життя людини, яка відкрила Європі Схід.