2016-08-21
24 серпня весь український народ буде відзначати 25 річницю Незалежності України.
Багато століть український народ боровся за право розпоряджатися рідною землею, своєю долею, боровся за незалежну й самостійну українську державу.
Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 року принципово по – новому поставило питання її державного, економічного та політичного розвитку. Проголошення незалежності України та завдання створення самостійної Української держави закономірно висунули проблему розгортання державотворчих процесів
Україна у боротьбі за незалежність
Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття: - К.: Укр. письменник, 1994. – 413 с.
Книга доктора Ісідора Нагаєвського, написана в еміграції, висвітлює події в Україні часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії. На основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості. Думка автора полягає в тому, що Україна могла стати незалежною державою ще тоді.
Яневський Д. Б. Проект «Україна». Відомі історії нашої держави / Д. Б. Яневський; худож. – оформлювач О. Д. Кононученко. – Харків: Фоліо, 2014. – 287с.: іл..
В цій книжці телеведучого, журналіста Hromadske.TV, доктора історичних наук Данила Яневського розповідається про те, що відбувалося на землі, яка зараз називається Україною, починаючи з середини Х ст.. до об’єднання 1386 року Королівства Польського та Великого князівства Литовського, а потім – до ліквідації полкової системи Гетьманщини та утворення 1781 року Київського намісництва, яке охоплювало всю територію сучасної України від Дніпра до Збруча.
Смолій Валерій, Степанков Валерій Українська національна революція ХVII ст. – К.: Вид. дім «Києво – Могилянська академія», 2009. – 447с.
У праці на ґрунтовій джерельній базі та з урахуванням досягнень вітчизняної і світової історичної думки в царині дослідження революційних рухів раннього нового часу зроблено спробу представити феномен Української революції XVII ст.. в сукупності та взаємодії його політичних, соціальних, економічних, і ментально – свідомісних складових, а також показати її роль і місце в українській і європейські історії.
Дмитруков В. Г. Вони боролися за волю України. – Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2007. – 1072с.
У книзі на глибокому аналізі історичних подій, на численних архівних документах та спогадах учасників національно-визвольної боротьби українського народу автор відтворює захоплюючу і трагічну сторінку історії боротьби українського народу за незалежність нашої Батьківщини в 1917-1959 рр., який вистояв і переміг в двобої з коричневими і червоними окупантами, що з різних боків навалювалися на нашу Батьківщину.
Новий відлік часу самостійності та незалежності
Історія України у творах українських письменників
Кокотюха А. Справа отамана Зеленого. Українські хроніки 1919 року : роман / Андрій Кокотюха. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 304 с.
У центрі сюжету – історія київського лікаря Артема Шеремети, який з волі трагічних обставин опинився у повстанській армії отамана Зеленого серед селян, покликаних звільнити Україну з-під ворожих окупантів і встановити справедливу українську владу. Саме 1919 рік позначився розгортанням масштабного селянського повстанського руху. Герой роману – отаман Дністровської повстанської дивізії Зелений, постать відома в історії України. Про нього ходило багато легенд, але про ці малознані сторінки історії боротьби українців за незалежність і соборність України відомо чимало. Історія – це та реальність, коли 26 млн. українців, виборювали своє право бути господарями на своїй землі.
Кокотюха А. Червоний : роман / А. Кокотюха. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. – 320 с.
Червоний – це, звісно, вигаданий персонаж. Ніякого «Остапа», командира летючої групи УПА Данила Червоного, не існувало. Це зібраний образ тридцятирічних, часто безіменних героїв того часу. Героїв – саме у літературному значенні цього слова, без оцінювання. Здається, лише згадуванням горбинки на носі автор відсилає до нечисленних фото головного командира УПА Романа Шухевича. Та й не факт – чи мало таких героїв було. Це була війна без лінії фронту. Понад десять років люди краю жили в умовах, коли день і ніч належали різним «владам». Коли спадала ніч, влада змінювалася. Любий селянин міг бути месником. Бандерівці перевдягались у червоних, а у червоних спеціальні загони видавали себе за підрозділи УПА. Такий був час, така була історія України.
Іваничук Р. Хресна проща : роман / Р. Іваничук. – Х. : Будинок друку, 2012. – 284 с.
Роман «Хресна проща», відтворює події часів Данила Галицького, його сина Лева, й славетного співця Митуси, початок ХХ століття, часи хрущовської «відлиги» та часи існування молодіжного гуртка «Домороси». Об’єднує всі ці події Страдчівська печерська Лавра. У романі багато легенд і про Золоті Ворота, і про перепоховання Митуси, і про чудотворну ікону... Роман складається з трьох частин: «Домороси (Іспит сумління)», «Страдчівський патерик (Символ віри)», «Золоті ворота (Кант благальний)». За словами Василя Габора, упорядника «Приватної колекції», ця книга відповідає на багато запитань: «Чому люди продаються? Як зберегти вірність, себе для своєї землі?...».
Шкляр В. Залишенець. Чорний Ворон / В. М. Шкляр. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2011. – 384 с.
В основу сюжету «Залишенця» покладено війну Холодноярської республіки – чотирирічного державного утворення, що стало осередком спротиву радянській владі на Лівобережній Україні. Під проводом різних отаманів холодноярські повстанці борються з більшовицькою армією. Головний герой роману, один з останніх отаманів Холодного Яру, «залишенець» Чорний Ворон представлений надзвичайно обдарованим військовим керівником, бійцем і месником, закоханим у таємничу жінку на ім’я Тіна. Вірним супутником героя з перших сторінок роману є старий птах – чорний ворон. Йому двісті років, він був свідком не однієї драматичної події в українській історії, він багато що бачить і про все «відає»…
Шкляр В. Залишенець. Маруся / В. М. Шкляр. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 320 с.
Тендітна золотоволоса дівчина народилася для щастя. Але бурхливий 1919 рік — один із найдраматичніших в історії України — покликав її до боротьби за волю Вітчизни. Після загибелі братів, повстанських отаманів, шістнадцятирічна гімназистка Саша Соколовська стає на чолі тисячного війська. Відтепер вона — отаман Маруся. На шлику її козацької шапки напис «Смерть ворогам України!». Та навіть у вирі кривавих подій доля дарує їй щире кохання і шанс зберегти життя...
Вільчинський О. Останній герой/О.Вільчинський . – Х. : Фоліо, 2014. – 224 с.
Олекса, вояк УПА, після тривалих поневірянь на сході повертається у рідне село, де він залишив стареньку маму і кохану дівчину. Але повертається не сам, а з новим товаришем Віллі Шубертом, колишнім піхотинцем вермахту, скаліченим у багаторічному полоні, який прибився до нього десь на Донбасі.